Виберіть свою мову

Будьмо! підтримують Жан Гомі та Еммануель Лепаж, два перші почесні члени організації.

Жан Гомі

Польовий фотограф, член Magnum Photos, академік, пан Жан вперше приїхав до Володарки у 2008 році, одразу після того, як резиденцію покинули останні митці. Він повернеться і в наступному році, і у 2019.

У міжчассі він відвідав Фукусіму, де зафіксував стрімкий порив двох тимчасово зближених елементів – атома та людини.

Тільки високі дози радіації відображаються на фотоплівці. Всі інше – тільки натяк. Спустошені будівлі, ця пустка не пов’язана з війною. Рослинний безлад, значний. Жінки, чоловіки у боротьбі з сільською банальністю та невидимим прошарком – водяним знаком – аварії.

Коли стало відомо про війну, Жан непокоївся про Ольгу, Пашу, наших друзів з півночі.

Якщо я можу щось зробити, я з вами.

Жан Гомі

Jean Gaumy

Еммануель Лепаж

Автор коміксів, Еммануель відвідав Володарку у 2008. Він і його друг, Жільда Шасбьоф, отримали завдання від Les Dessin'acteurs створити спільну книгу. Кошти, отримані від її продажу, були перераховані організації «Діти Чорнобиля». Книга отримала назву «Квіти Чорнобиля».

Вражений цим дивним досвідом, озброєний документальним підходом у «Островах Спустошення» (Iles de la Désolation), Еммануель малює свою «Весну у Чорнобилі» в 2012 році. Це альбом, в якому краса світу веде перемовини з зараженням.

Дізнавшись про війну в Україні, Еммануель запропонував продати оригінали «Весни в Чорнобилі».

Ми жили на вулиці Жовтневої Революції.
Щодня сільські діти носили нам букетики квітів. Разом ми малювали під звуки арфи, потім гралися в хованки у порожніх будинках.
Була весна, і вітер розносив пелюстки квітів.
Ми були за двадцять кілометрів від Зони.
Я уявляв, що гулятиму місцями, де ховається смерть, натомість мене захопило життя.
Російські танки пройшли там, намагаючись взяти Київ, окупували “наше” село. Вони відступили, лишивши по собі спустошення і злочини. Збурену землю, знову. Землю, на якій потрібно буде невтомно все відбудовувати.
“Будьмо” ми кричали щовечора, цокаючись чарочками горілки. Незмінно: За життя!"

Еммануель Лепаж

Emmanuel Lepage